Як би це не було сумно, але навіть найкращі, рано чи пізно залишають нас. Не стало Бориса Давидовича, людини без якого важко уявити собі сьогоднішню Одесу. Напевно все найдобріше, що є в нашому місті так чи інакше пов’язане з цим світлим людиною.

Борис Давидович Литвак. Заслужений тренер України, директор Спортивної школи олімпійського резерву, творець і керівник Центру медичної, психологічної та соціальної реабілітації дітей з патологією центральної нервової системи і опорно-рухового апарату, президент благодійного фонду «Майбутнє», почесний громадянин Одеси, Герой України. Складно уявити, скільки сил, поту і крові було вкладено в ці проекти, для того, що б вони втілилися в життя. Борису Давидовичу це вдалося з лишком.

 

Будь-яке його починання і доведене до кінця справу дарувало і продовжує дарувати щастя та усмішки тим, хто цього потребує. Будинок з ангелом, засновником якого є Борис Давидович Литвак, став візитною карткою Одеси. Це, то місце, де тисячі маленьких одеситів, а також діти з усього світу, змогли отримати кваліфіковану медичну і психологічну допомогу, змогли соціалізуватися і відчути, що вони можуть творити, розвиватися і знайти себе в цьому житті, яка з самого початку поставила перед ними важку перешкоду – церебральний параліч. Перешкоди, які високі вони не були б, ніколи не зупиняли справжнього одесита. Борис Литвак щоденною роботою, крок за кроком йшов до своєї мети. Він оточував турботою і підтримкою тих, хто залишився один на один зі своєю проблемою, повертаючи надію тим, у кого її забрали. Кожен, хто приходив в центр реабілітації, потрапляв в сім’ю, де неодмінно відчував любов, розуміння і реальну допомогу.

 

Борис Давидович не з чуток знав, що таке важке дитинство, адже його роки юності пройшли в період Великої Вітчизняної Війни. Коли почалася війна, йому було 11 років. Хтось із його друзів сказав, що якби він на той момент був старше і міг воювати, війна точно закінчилася б раніше. Дуже символічно й те, що Бориса Давидовича, справжнього героя Одеси не стало 10 квітня, в такий важливий для кожного одесита день, коли ми згадуємо своїх героїв, які віддали своє життя за наше місто. Життя Бориса Давидовича без залишку належала Одесі і як ніхто інший, він своєю волею і працею заслужив це почесне звання, звання героя!

 

Колектив похоронного будинку «Анубіс» висловлює щирі співчуття рідним і близьким, а також всім одеситам і тим хто, знав Бориса Давидовича Литвака. Пішов герой! Але пам’ять про нього буде жити вічно!

 

Leave a Reply